В 1953 році в Симонівському колгоспі головою колгоспу працював, як тоді казали, двадцятип’ятитисячник Вовк Епіфан Петрович. І ось у Гощанський район прийшла рознарядка з райпостачу на придбання малогабаритної електростанції. В райвиконкомі керівники позвали Епіфана Петровича і умовили його закупити цю електростанцію для Симонівського колгоспу. Мовляв, після встановлення  електростанції, спалиться в її котельні оберемок соломи і тут тобі засвітяться «електролампочки Ілліча».

   Голова погодився на умовляння керівників і за колгоспні гроші, достеменно невідаю ціну, цієї електростанції вона була завезена і звалена під складом колгоспу.

 Обладнання електростанції пролежало там кілька років, оскільки спеціалісти обрахували невигідність її для експлуатації.

  Бідкався тоді голова колгоспу, що таку «свиню» підсунули йому керівники району, але нічого не могли вирішити в колгоспі, окрім того, щоб здати поіржавіле обладнання електростанції в металолом.

  Згодом закупили дизельну електростанцію і вона розпочала давати струм на ферму колгоспу і ще декільком будинкам села Симонів, яку обслуговував спеціаліст Самуїл Северинович Гупалюк. Вдень цю електростанцію використовували для потреб колгоспного млина, який молов муку разового помолу для колгоспу і колгоспників села. Довгий час млином завідував Іван Антонович Устимець.