П`ятниця, 24.11.2017, 12:33
Вітаю Вас Гість | RSS

.

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Земля Святинь та історичних памяток

Українська Православна церква

Московського патріархату

      Повна назва об’єкта: церква Великомученика Димитрія Солунського ( дерев’яна ).У 1873 році за кошти прихожан в селі побудовано дерев’яну церкву на честь Великомученика Димитрія. За переказами, церква була триярусною, зі спільною високою дзвіницею. Церква ця була не першою, а напевно другою, а може і третьою, бо копії метричних книг зберігалися з 1799 року, а відомості про сповідників з 1800 року. Також знаходилися й документи опису церковного майна, складені в 1806 році.

      У 1943 році озброєні німецькі солдати, що приїхали з Гощі, підпалили церкву. Згоріло все, окрім церковних дзвонів, які раніше, за розпорядженням священика Андрія Ковальчука, були зняті і закопані під підлогою церкви, врятувавши їх від пограбування.

    Війна продовжувалася. Щоб не залишитися без відправ служб Божих, священик Андрій Ковальчук порадив прихожанам переобладнати його простору хату під церкву. Там у молитвах селяни провели відступ німецьких та наступ радянських військ, плекаючи надію на зведення нового храму.

     В 1944 році новим священиком було призначено Миколу Сапанюка. З ним прибула і дружина – матінка Марія. Завдяки їхнім клопотанням в 1947 році розпочалося будівництво нового храму.

      

     Все село зійшлося на будівництво, допомагали хто чим міг. Гуртом, завдяки допомозі та підтримці не тільки жителів свого, а й сусідніх сіл, за 30 місяців на місці спаленого німцями храму виріс новий. 8 листопада 1949 року урочисто освячено Престол на честь великомученика, уведеного в ранг святителя Димитрія Солунського.

Відкопані дзвони задзвонили знову, заблищали куполи нової церкви, полетіли у височінь священні хрести. Село молилося Богу… Храм складається з трьох частин: дзвіниця, середина храму, вівтар. Загальна площа церкви - 236,2 м²

    Творів мистецтва, які несуть велику культурну або матеріальну цінність у храмі не має.На території цвинтаря розташована мурована каплиця.Стараннями протоієрея Богдана Жаровського поновлено художній розпис у церкві в 2003 році, а ззовні приміщення пофарбоване  2008 р. На церковному подвір’ї прокладені доріжки з тротуарної плитки, розташовані лавочки для відпочинку.Біля церкви поставлений пам’ятник до 2000 -ї річниці Різдва Христового.

        

         У 1865 році у Симонові відкрили церковно – парафіяльну школу, де сільські дітлахи навчалися Закону Божого, вчилися писати, читати, рахувати. На кінець ХІХ століття в школі навчалося 48 хлопчиків. У 1876 році в селі заснували церковно – приходське попечительство. Тоді в Симонові налічувалось 1524 прихожани.

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930