Четвер, 28.03.2024, 14:00
Вітаю Вас Гість | RSS

.

Категорії розділу
.
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей

Головна » Статті » Мої статті

На весіллі танцювали босі

В 1861 році помер Т.Г,Шевченко і в цьому ж році була відмінена панщина на території  Російської імперії. В Шевченковому «Кобзарі» в пам’ять про цю панщину залишився вірш «Сон». Нагадаю перший куплет вірша:

 На панщині пшеницю жала,

Втомилася, не спочивать пішла в снопи

 Пошкандибала Івана-сина годувать…

    І ось в 1950 році совітами в Західних областях  звершилася суцільна колективізація, селяни Західних областей стали працювати в колгоспах. У селах ще протягом кількох років в середу, тобто в буденний день, по традиції, в хутірських садибах відбувалися весілля.

В той час я чув розмови сільських газд, що колгоспна система господарювання – це та сама панщина як і при царському режимі.

 Отже однієї середи в Симонові провадили своє одруження молодята: Володимир Захарович  Пивовар і Люся Олексіївна Івчик. На подвір’ї  молодої заграли сільські музиканти, а неподалік на колгоспному полі жали серпами молоді дівчата. Зачувши веселі ритми музик вони залишили жатву і пішли на весілля. Жали босі, бо не було робочого взуття, бо мали  лише святочне, щоб піти до церкви.

Перефразовуючи вірш Тараса Шевченка, виникли тоді короткі строкі віршика:

На панщині пшеницю жали,

      Втомилися; не спочивать, пішли

   босі на весілля танцювать.

Ось така історична подія відбулася на спогад колгоспної системи господарювання.

Категорія: Мої статті | Додав: світлана1 (27.07.2016)
Переглядів: 448 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт
Пошук