Кожної весняної пори на бережку від огороду Пушкарців кругла утворена яма наповнюється водою від талого снігу.

     Нас  п’ятеро неповнолітніх запихнула моя мати в критий окоп, закривши його дерев’яною заслонкою  20 січня 1944 року під час перестрілки з мінометів поставлених по вулиці Глуха П’ята в селі Симонів. В окопі була зроблена продуха, щоб надходило свіже повітря.

    Німці, які ще встигли перейти по кризі річки Горині шалено  обстрілювали зі своїх мінометів, а світські війська – потойбіччя через річку, яка на той час вийшла з берегів внаслідок танення льоду в зв’язку з потеплінням.

    І ось, як потім з’ясувалося, німці застосували й важку артилерію, обстрілюючи великокаліберними снарядами із села Бабин, де стояли  гармати.

    Один  їхній снаряд і розірвався за сто метрів від згаданого окопу.  Земля посипалася на нас від розриву цього снаряда. Здавалося , що коли попаде другий снаряд в окоп, то ми всі загинемо. На щастя цього не сталося.

   А велика яма від розірваного снаряда на згаданому бережку залишилася й понині,  нагадуючи про ту кляту війну.

18 серпня 2016 року        

Євстахій Євдокимович Жовнір